Експортне мито на брухт - "за" і "проти"
Нове експортне мито на брухт не могла не спричинити за собою ряд наслідків у всій галузі. Законопроект, який внесли на розгляд у травні 2018 року, наочно відобразив цінність для нашої держави металургійної сировини. Так, вже в середині поточного року вивізне мито на металобрухт, не дивлячись на всі «за» і «проти», зросла з 30 до 42 євро за тонну. Як і попередній законопроект про підвищення ставки, Президент неодноразово ветував і наступний, пояснюючи свої дії невідповідністю Угоди про асоціацію України з європейським Союзом.
Зміни до експортного мита на металобрухт
Влітку 2016 року Верховна Рада затвердила закон про підвищення експортного мита на рік, після чого через рік його дію було продовжено на три роки. Згідно законопроекту про нову вивізного мита, ставка на експорт металургійної сировини з 2016 року становила 30 євро за тонну. Проте він знову скористався правом вето, в зв'язку з невідповідністю умовам членства України у Світовій організації торгівлі. Так, за ініціативою Президента, термін дії експортного мита виявився дійсним лише на рік — до 15 вересня 2018 року. Однак депутати знову проголосували за новий законопроект про підвищення ставок до 42 євро за тонну сировини.
Необхідність таких заходів виникла у зв'язку із зростаючим дефіцитом металургійного сировини в країні. Починаючи з 2000 року, кількість металобрухту в Україні стало різко скорочуватися. Інфраструктура підприємств практично не оновлювалася, і це призвело до того, що до 2018 року не залишилося основних фондів для списання. Крім того, в Україні продовжують діяти пункти прийому та здачі металобрухту, які нелегально приймають метсировину промислового призначення під виглядом побутового. Діяльність таких пунктів практично неможливо проконтролювати, так як ніде не вказуються дані здає вторсировину людини. Головна мета, з якою уряд торкнулося даний сегмент, у тому числі підняв вивізне мито на металобрухт, — ліквідація дефіциту металургійного сировини на внутрішньому ринку держави. На сьогоднішній день першочергово воно потрібно для забезпечення оборонної промисловості, а також створення умов для відновлення і оновлення інфраструктури вітчизняних підприємств.
«За» і «проти» законопроекту про ставки вивізного
Ефект від прийняття законопроекту про експортне мито на брухт не змусив себе чекати. За 2017 рік забезпечення вітчизняних металургійних підприємств збільшилася на 1,85%, що спричинило за собою збільшення обсягів виробництва. Порівняно з 2016 роком обсяги заготівель металургійного сировини зросли майже на 8%. Здавалося б, уряд домігся того, заради чого і відбулося підвищення вивізного мита до рівня, близького до європейського. Проте, в даній ситуації знайшлися не тільки «за», і «проти» теж виявилося досить. Наприклад, деякі депутати переконані, що даний законопроект не вирішив проблему олігополії в даному сегменті і ухилення від сплати податків в бюджет. Крім того, неможливо не враховувати обурення підприємств по заготівлі металургійної сировини, що новий законопроект змусив знижувати ціни на сировину.
Так, металургійні підприємства використовують підвищення вивізного мита для того, щоб закупити металобрухт за цінами, які значно нижчі внутрішніх ринкових і європейських. Як з'ясувалося, забезпечити комфортні умови для переробних металобрухт підприємств виявилося не так просто, як очікувалося від нового законопроекту.
